Реактивний «Шахед» («Герань-3», «Герань-4», Shahed-238)

Реактивний «Шахед» — ударний дрон-камікадзе з турбореактивним двигуном замість гвинта. Першою була «Герань-3» — російська версія іранського Shahed-238; у 2026 році її змінила «Герань-4» з посиленим корпусом і швидкістю до 500 км/год. За нашими вимірами до цілі реактивні дрони летять у середньому 340 км/год — приблизно вдвічі швидше за звичайний «Шахед». З Брянщини до Києва — близько 38 хв.

Швидкість реактивного шахеда: заявлена і виміряна

Заявлені цифри різняться від моделі до моделі. Для іранського Shahed-238 називали 550–600 км/год; перша російська «Герань-3» на старому корпусі трималася близько 300 км/год; нова «Герань-4» летить 400–550 км/год ^{[2] [3]}. Але максимальну швидкість дрон тримає недовго: турбіна швидко витрачає пальне, тож розганяється він переважно біля зон ППО і на кінцевому піке. Ми порахували середню швидкість до цілі за 541 реальним прильотом на карті — вийшло 340 км/год (≈ 94 м/с). З цією швидкістю карта й рахує час підльоту.

• Звичайний «Шахед», наш вимір 140 км/год
• Реактивний «Шахед», наш вимір 340 км/год середня до цілі, 541 приліт
• «Герань-3», за оцінками експертів 300 км/год
• «Герань-4», за оцінками експертів 400–550 км/год
• Shahed-238, заявлена максимальна 550–600 км/год
• «Герань-4» за даними ГУР: крейсерська 320, максимальна 450 320–450 км/год

У Повітряних силах очікують, що наступні версії розженуться до 800–900 км/год; поки таких не фіксували ^[2].

Скільки летить реактивний «Шахед» до Києва, Харкова, Дніпра, Одеси і Львова

Час нижче — по прямій від місця пуску до центру міста, на виміряних швидкостях: 340 км/год для реактивного і 140 км/год для звичайного. Це нижня межа: дрони рідко летять навпростець — обходять ППО, змінюють курс, заходять з іншого боку. Скільки лишилось конкретній цілі, карта рахує від її поточного місця, а не від місця пуску.

реактивний «Шахед» звичайний «Шахед»

Місця пуску — напрямки, які Повітряні сили називають для ударних дронів загалом; окремо для реактивних їх не публікують. «—» — далі 1000 км, найбільшої заявленої дальності реактивних «Гераней».

Характеристики (ТТХ) «Герані-3» і «Герані-4»

Найцінніше в каталозі ГУР — крейсерська швидкість «Герані-4» 320 км/год: наш вимір 541 реального прильоту дав 340 — тобто карта рахує майже рівно з тим, що написано в документації. Складові: у «Герані-4» 74 компоненти з семи країн (Micron, STMicroelectronics, Texas Instruments, Analog Devices, Infineon, TDK, Murata, Toshiba, U-blox, Unicore; GNSS-модуль випущено в грудні 2025), у «Герані-3» — 45 з шести (Telefly JT80, паливний насос Bosch, Raspberry Pi, U-blox), у «Герані-5» — лише 16 з трьох, Китай, Німеччина і США ^{[23] [24]}.

«Герань-3», «Герань-4» і «Герань-5»: у чому різниця

Усі три — реактивні ударні дрони, але це різні машини. «Герань-3» і «Герань-4» — це «Шахед» із турбіною замість гвинта; «Герань-5» — вже інша, літакова схема, ближча до крилатої ракети.

Джерела: ГУР ^{[1] [11]}, 24 Канал ^[2], NV ^[3]. Цифри «Герані-3» і «Герані-4» — з відкритих оцінок, вони різняться між джерелами.

Чи є в реактивного шахеда камера

Так, у «Герані-4» — є. На відміну від старих «Шахедів», які летіли лише заданим маршрутом, частину реактивних дронів на останньому етапі наводить оператор через відеокамеру: він захоплює ціль за 3–5 км, а далі дрон атакує сам ^{[2] [3]}. Через це глушіння GPS на кінцевій ділянці на нього майже не впливає.

Який звук у реактивного шахеда

Не характерне «тарахтіння мопеда», як у звичайного «Шахеда», а рівний гул або свист турбіни — ближче до звуку літака; він гучніший ^[6]. Перед ударом дрон набирає висоту і розганяється до ~500 км/год, тож звук швидко наростає ^[5]. На звук не варто покладатися: на 4–7 км його може бути майже не чути до самого піке.

Чим реактивний «Шахед» відрізняється від звичайного

• Двигун. Замість поршневого двигуна з гвинтом — турбореактивний, з соплом у хвості.
• Швидкість. Приблизно вдвічі вища: 340 проти 140 км/год за нашими вимірами. Ту саму відстань він долає вдвічі швидше — і часу на укриття вдвічі менше.
• Висота. Летить на 4–7 км — вище, ніж дістають кулемети мобільних вогневих груп ^[2].
• Час на реакцію ППО. Близько 12 секунд замість приблизно 60 для звичайного «Шахеда» ^[3].
• Звук. Гул турбіни замість «тарахтіння мопеда» — докладніше.
• Бойова частина. Менша: турбіні потрібно більше пального ^{[2] [5]}.
• На карті. Різні мітки й кольори: реактивний — з соплом, звичайний — .

Як збивають реактивні «Шахеди»

Головне — зенітні ракетні комплекси і авіація ^[3]. ПЗРК іноді збивають реактивні дрони, але ті часто летять надто високо; на висоті від 3,5 км мобільні вогневі групи, зенітні гармати Gepard і частина ПЗРК фактично безсилі ^[2]. Тож велика ставка — на дрони-перехоплювачі: уперше реактивні «Шахеди» збили так у ніч на 30 листопада 2025 року ^[4], а у вересні 2026-го з'явилися нові, швидші перехоплювачі — 19 вересня одним із них реактивний «Шахед» знищила військова контррозвідка СБУ ^[8]. Проблема — ціна: ракета-перехоплювач коштує від 50 до 150 тисяч доларів ^[3], перехоплення дроном — близько 2,5 тисячі ^[2]. Експерти розраховують вийти на 90–98 % збиття, як зі звичайними «Шахедами» ^[3].

Для тих, хто чекає тривоги, головне інше: реактивний дрон дає менше часу. З Брянщини до Києва він летить 38 хв, звичайний — 1 год 35 хв.

Що змінилося у 2026 році

• Від «Герані-3» на старому корпусі Росія перейшла до «Герані-4» — посилений корпус, швидші маневри, менша дальність ^{[2] [3]}.
• Частина дронів наводиться на ціль оператором через камеру, а не лише за маршрутом ^[2].
• Реактивних стає більше: близько 40 % ударних дронів з липня, у планах — до 80 % ^[2].
• 1 жовтня Сергій Бескрестнов («Флеш») показав «Шахеди» з двома «вусами» на корпусі; їхнє призначення поки не встановлене — «це точно не антени» ^[9].

Звідки запускають

Повітряні сили щоночі називають напрямки, з яких запускали ударні дрони: Брянськ, Курськ, Орел, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, а в Криму — Чауда і Гвардійське ^[10]. Окремо для реактивних дронів місця пуску не публікують — тому в таблиці вище вони ті самі, що для всіх «Шахедів».

Як реактивний «Шахед» виглядає на карті

Помаранчева мітка з соплом — «Реакт. шахед». Біля неї — скільки хвилин до підльоту, а пунктир показує, куди вона летить. Відкрити карту · що зараз у повітрі · як ми рахуємо час підльоту · усі типи цілей · звичайний «Шахед» · «Гербера» і приманки

Джерела

1. ГУР МО України — «Герань-3», каталог компонентів
2. 24 Канал — «Герань-4»: характеристики реактивного дрона і способи збиття (06.10.2026)
3. NV — чому ППО важко збивати реактивні «Шахеди»: експерти (12.09.2026)
4. Мілітарний — дрон-перехоплювач уперше збив реактивний «Шахед»
5. Гроші — реальна швидкість реактивних «Шахедів», пояснює військовий
6. Факти — що таке реактивний «Шахед» і в чому його небезпека
7. The Page — перше застосування «Герань-3» під час атаки на Київ
8. АрміяInform — реактивний «Шахед» знищено новим дроном-перехоплювачем (19.09.2026)
9. Главком — Флеш показав «Шахеди» з незвичними «вусами» (01.10.2026)
10. АрміяInform — зведення Повітряних сил: напрямки пуску ударних БпЛА
11. АрміяInform — ГУР розкрило характеристики «Герані-5» (19.01.2026)
12. ГУР МО України, War & Sanctions — БпЛА «Герань-4» (жовтень 2026): ТТХ, компоненти і виробники
13. ГУР МО України, War & Sanctions — БпЛА «Герань-5»: ТТХ, компоненти і виробники

Наші цифри — швидкість 340 км/год і час польоту — з карти Alarm Maps: як ми їх рахуємо, описано на сторінці «Джерела».

Оновлено 12 жовтня 2026.