«Іскандер-М» і KN-23: скільки летить балістика до Києва, швидкість, ТТХ
«Іскандер-М» — російська балістична ракета з дальністю до 500 км, KN-23 — її північнокорейський аналог. Вони летять по дузі на висоті десятків кілометрів зі швидкістю понад 2 км за секунду. Від прикордоння Брянщини до Києва — близько 1,6 хв, тому тривога через балістику часто звучить за лічені хвилини до вибухів, а іноді й одночасно з ними.
Скільки летить балістика до Києва, Харкова, Дніпра, Одеси і Львова
Час нижче — по прямій від району пуску до центру міста, на швидкості, з якою карта рахує балістику (8 000 км/год). Це близько до оцінки Сергія «Флеша» Бескрестнова: до Києва балістична ракета летить 2–4 хвилини [3]. Далі ніж за 550 км (дальність новітньої версії 9М723-2) час не показано.
| Район пуску | Київ | Харків | Дніпро | Одеса | Львів |
|---|---|---|---|---|---|
| Брянщина (прикордоння) | 1,6 хв 217 км | 2,9 хв 382 км | 3,5 хв 465 км | — | — |
| Курськ | 3,2 хв 420 км | 1,4 хв 193 км | 2,8 хв 372 км | — | — |
| Бєлгород | 3,2 хв 429 км | 0,5 хв 72 км | 2,0 хв 262 км | — | — |
| Воронеж | — | 2,1 хв 279 км | 3,5 хв 463 км | — | — |
| Таганрог | — | 2,7 хв 364 км | 2,4 хв 318 км | — | — |
| Крим (Чауда) | — | — | 2,9 хв 390 км | 3,2 хв 430 км | — |
Карта показує балістику з моменту, коли про пуск написав канал моніторингу, і рахує час від поточного місця. Для балістики важливіше не чекати мітки, а ховатися одразу за сигналом тривоги.
Чому тривога через балістику запізнюється
Пуск балістичної ракети бачать насамперед супутники партнерів; дані проходять ланцюжок, і будь-яка затримка в ньому з'їдає й так короткий час. Супутник може побачити активність пускової установки, але не знає, чи буде пуск, — тому бувають і тривоги без ракет [3]. Коли до Києва ракета летить 2–4 хвилини, тривога може пролунати майже разом з вибухами: так було, наприклад, під час денного удару по Києву 24 липня 2026 року — сирени близько 11:20, вибухи за кілька хвилин [17].
Звідки запускають «Іскандери» у 2026 році
- 2 червня 2026: Брянська, Курська, Ростовська області й Крим [12].
- 27 серпня 2026: Брянська і Курська області [13].
- 7 жовтня 2026: Брянська і Воронезька області [14].
За даними моніторингових каналів (не офіційними), Росія обладнала біля кордону щонайменше дев'ять пускових майданчиків — зокрема в Курській області, Таганрозі, Міллерові та в Криму [15].
Швидкість «Іскандера-М»
Після розгону «Іскандер-М» летить близько 2 100 м/с — це цифра виробника, а не виміряна [2]. Ракета твердопаливна, летить по квазібалістичній траєкторії і може маневрувати з перевантаженням до 30g [1].
Чому «Іскандер» важко збити
Збити балістичну ракету може лише Patriot або SAMP/T, а ракет до них бракує. У липні 2026 року ППО збила 29 з 195 балістичних ракет — близько 15 %; Міноборони пояснило це гострою нестачею ракет-перехоплювачів [6]. У вересні збито 8 «Іскандерів-М» і KN-23 [7]. За підрахунком британського інституту RUSI, до кінця жовтня 2025 року з 939 «Іскандерів» і «Кинджалів» було збито 227, тобто близько чверті [8].
Ракету й модернізують: за словами Ігната, «Іскандер» маневрує в польоті, а на підльоті відстрілює радіолокаційні пастки, тому Patriot важче прорахувати точку перехоплення [4]. Влітку 2026 року по Києву вперше вдарили новою версією 9М723-2 з більшим двигуном і дальністю до 550 км [5].
Скільки «Іскандерів» виробляє Росія
За даними ГУР, у червні 2026 року — 55–60 ракет на місяць, до 700 за рік [9]; у липні оцінку знизили до ~50 на місяць і запасу понад 100 [10]. Одна ракета коштує 2,3–3 млн доларів — це цифри з документів про закупівлі [11]. Рекорд по Києву — у ніч на 19 липня 2026 року: понад 35 балістичних ракет («Іскандер-М» / С-400 і «Циркони»), пошкоджено станцію метро «Лук'янівська» [16].
KN-23 — північнокорейський «Іскандер»
KN-23 (Хвасон-11) — північнокорейська квазібалістична ракета, яку Росія застосовує з кінця 2023 року. Бойова частина — близько 500 кг, дальність — за оцінками, 690–900 км [18]. Спершу KN-23 відхилялися на сотні метрів і більше; ГУР казало про поліпшення точності, але 30 липня 2026 року одна з двох ракет, якими вдарили по Криворізькому району, відхилилася приблизно на 15 км [19] [20]. На квітень 2026 року, за оцінкою ГУР, у Росії лишалося до 50 KN-23 [21]. На карті KN-23 — той самий тип «Балістика».
С-300 і С-400 по містах
Ракети зенітних комплексів С-300 і С-400 Росія застосовує і по наземних цілях, найчастіше по Харкову: з Бєлгородщини вони долітають до міста за десятки секунд — за словами мера Харкова, за 40 [22]. Повітряні сили у зведеннях пишуть «Іскандер-М/С-400» одним рядком. А «Іскандер-К» — це не балістика, а крилата ракета: вона летить низько, як «Калібр» чи Х-101.
Характеристики (ТТХ) «Іскандера-М»
| Тип | балістична ракета малої дальності, твердопаливна, одноступенева [1] |
|---|---|
| Інші назви | 9М723, позначення НАТО — SS-26 Stone; у каналах — «балістика», «швидкісна ціль» |
| Швидкість | ~2 100 м/с після розгону (заява виробника) [2]; за даними ГУР — 2 100 м/с наприкінці активної ділянки, до 2 600 м/с на початку кінцевої, 1 300–1 400 м/с біля цілі [26] |
| Дальність | до 500 км; нова 9М723-2 — до 550 км [1] [5]; за даними ГУР — 390 км, 550 для 9М723-2 [26] |
| Бойова частина | 480–700 кг: фугасна, касетна, проникна, термобарична [1]; за даними ГУР — 450 кг: касетна, осколково-фугасна, фугасна, проникна або ядерна [26] |
| Маневрування | до 30g; пастки для радарів на підльоті [1] [4] |
| Ціна | 2,3–3 млн доларів (документи про закупівлі) [11] |
| Виробництво | ~50–60 на місяць (ГУР, 2026) [9] [10] |
| Розміри і маса | довжина 7 185 мм, діаметр 920 мм, стартова маса 3 800 кг [26] |
| Стеля | до 100 км; траєкторія балістична, квазібалістична або настильна [26] |
| Точність | кругове ймовірне відхилення 20–30 м [26] |
| Наведення за ГУР | активна радіолокаційна ГСН 9Б918, оптична кореляційна ГСН 9Э436, супутникова навігація «Комета», твердопаливний двигун 9Х820 [26] |
| Темп пусків | перша ракета за 4 хв з вищої готовності або 16 хв з маршу, далі інтервал до 1 хв; розрахунок польотного завдання до 10 с [26] |
Профіль швидкості від ГУР пояснює, чому «Іскандер» так важко перехопити: 2 100 м/с наприкінці розгону, до 2 600 м/с на початку зниження і 1 300–1 400 м/с біля цілі — ті самі 4 700–5 000 км/год, що в «Кинджала» на підльоті, бо ракета фактично та сама. Складових — 177 із семи країн: мікросхеми Texas Instruments, Analog Devices, Intel (Altera), STMicroelectronics, Micron, Panasonic, Xilinx (AMD), пам'ять Macronix і ISSI, а поруч — російський процесор «ВМ2 2502» випуску січня 2025 року [26].
Як балістика виглядає на карті
Фіолетова мітка — «Балістика» («Іскандер-М», KN-23, С-300/С-400). Біля неї — скільки хвилин до підльоту. Відкрити карту · усі типи цілей · «Кинджал» · «Циркон»
Джерела
- CSIS Missile Threat — SS-26 «Іскандер» (англ.)
- Defense Express — скільки часу балістика летить до Києва (11.11.2023)
- Інтерфакс-Україна — Бескрестнов про те, чому тривога запізнюється (15.07.2026)
- Радіо Свобода — Ігнат про модернізацію балістики (24.05.2025)
- Слово і діло — нова версія «Іскандера» по Києву (28.08.2026)
- Главком — у липні ППО перехопила 29 з 195 балістичних ракет (07.08.2026)
- Обозреватель — підсумки Повітряних сил за вересень 2026 (10.10.2026)
- RUSI — покращений «Іскандер» випробовує українську ППО (18.11.2025, англ.)
- Тексти — ГУР про виробництво балістичних ракет (04.06.2026)
- НВ — нові дані ГУР про виробництво ракет (23.07.2026)
- Українська правда — скільки коштують російські ракети (23.10.2025, англ.)
- Militarnyi — рекордна кількість «Іскандерів» (02.06.2026)
- Цензор.НЕТ — обстріл 27 серпня 2026
- Факти — атака 7 жовтня 2026: звідки пускали ракети
- Militarnyi — дев'ять пускових майданчиків «Іскандерів» біля кордону (31.01.2026, англ.)
- Militarnyi — 35 балістичних ракет по Києву (19.07.2026)
- Kyiv Independent — денний ракетний удар по Києву (24.07.2026, англ.)
- Еспресо — що таке KN-23 (22.08.2024)
- 24 Канал — ракета КНДР відхилилася на 15 км (11.08.2026)
- Главком — удар KN-23 30 липня 2026
- НВ — запаси російських ракет за даними ГУР (06.05.2026)
- LIGA — С-300 долітає до Харкова за 40 секунд (01.04.2024)
- ГУР МО України, War & Sanctions — ракета 9М723 «Іскандер-М»: ТТХ, компоненти і підприємства кооперації
Наша цифра — 8 000 км/год, з якою карта рахує час підльоту балістики, — з карти Alarm Maps: як ми її рахуємо, описано на сторінці «Джерела».
Оновлено .